Розпаленість

І ми розпалюємо себе в злості, ненависті, ревнощах, претензії, люті, щоб «поставити людину на місце», виставити їй рахунок, показати в негативних фарбах, хто вона є. Ми робимо це для того, щоб інша людина, «усвідомивши» свою провину перед нами, почала виправдовуватися і відчувати провину. Звинувачуючи іншого, злячись, ми сподіваємося знайти втіху, спостерігаючи його каяття, адже наші претензії до нього довго визрівали. Ми готувалися, накручуючи себе, немов пружину, і тепер хочемо, щоб ситуація негайно вирішилась.

Накопичення компромату й тривала розумова підготовка до з’ясування стосунків із цією людиною розпалили наш розум. І в цей момент ми буквально робимо ставку на неї – усе наше благополуччя залежить від її поведінки.

Але шансів повестися адекватно у неї мало, адже експресивність наших звинувачень – це результат накопиченого негативу й вона зовсім не відповідає поточному моменту. Людина може відчувати провину, стати пригніченою. Тобто ми досягнемо того, що вона злякається, втратить повагу до себе, почне просити вибачення. Ми ніби відчуємо полегшення, але вже в наступну мить з’явиться страх перед цією ж людиною, і наша закритість лише посилиться.

А якщо людина не візьме провину на себе, ми вибухнемо обуренням, адже розраховували на зовсім іншу реакцію – щоб вона схаменулась, покаялась і пообіцяла, що подібне більше не повториться. Розбиті проєкції обрушуються на нас же, поглиблюючи внутрішній дисбаланс.

У будь-якому випадку нам недоступне розуміння того, що з нами відбувається. Закритість не дає бачити наслідки власних дій, а нездатність прямо й щиро виражати себе надалі здатна породжувати подібні ситуації у стосунках з близькими, друзями, колегами.

Якщо помічене в собі невдоволення іншою людиною ми висловлюємо вчасно, це не завдає шкоди ні нам, ні їй. При цьому ситуація не витісняється в підсвідомість, не стає нашим тягарем і причиною накопичення компромату. Якщо ми не втрачаємо момент і одразу показуємо те, що відображає нам неблагополуччя у стосунках, даючи іншій людині цілісну картину подій, – це свідчить про нашу зрілість і щирість.

Тоді невдоволення не проходить через розумову обробку, не забарвлюється ставленням і уподобаннями – ситуація миттєво завершується завдяки прямому показу, не завдаючи шкоди нікому. І інша людина на таку прямоту також зможе відповісти гідно.

____

Консультація психолога в Tomalogy

Як працювати зі статтями Томалогії