Невизнання — це замаскована негнучкість розуму, що заважає близькості, дослідженню життя та справжньому розумінню інших.

Невизнання.

Перш ніж говорити про невизнання, треба згадати про визнання — це дві сторони однієї медалі. Визнання чогось або когось — це гнучкість, ментальна гнучкість, це дозвіл собі бути відкритим, дослідницьким, бути розумною людиною, тобто перебувати в розумінні. Перший проблиск розуміння — це дослідницький інтерес до життя, до самого себе, до взаємодії з іншими. Ми визнаємо іншого як іншого, себе — як себе, і досліджуємо все, що з нами відбувається.

Якщо ми — справжні дослідники, ми ніколи не робимо передчасних оцінок. 

Жоден учений, який щось вивчає, не може наперед, до завершення експерименту, дати остаточну відповідь. Він досліджує і в результаті робить відкриття. Якщо ми вступаємо у взаємодію з іншими в суспільстві, у роботі, в житті — і досліджуємо, то це експеримент. При цьому сила нашого дослідницького інтересу така, що дозволяє іншому бути таким, яким він є, без наших попередніх оцінок. Визнання — це дозвіл іншому бути собою.

Людина, яка пізнала визнання, відкриває для себе такі якості як доброзичливість, відкритість, дозвіл, здатність відпускати. У визнанні це все відбувається природно. Така людина не відчуває ущербності, в ній є внутрішня цінність. І як тільки ми відчуваємо власну цінність, то й цінність іншого відповідатиме їй, бо в іншому ми бачимо своє відображення. Справжнє визнання — це широта душі, це визнання важливості й цінності іншої людини.

Невизнання — це боротьба та тертя з будь-якими проявами іншого, що зачіпають наше его. У стані невизнання це відбувається постійно: хтось зустрів нас і не посміхнувся, сказав щось різке, повівся не так, як зазвичай — і ми вже уражені. Коли ми не визнаємо інших, ми підживлюємо своє его, нас супроводжують тертя, образи, вразливість, ми стаємо ще закритішими.

Невизнання можна охарактеризувати як нерухомість, негнучкість розуму — коли мислення рухається дуже вузькою колією. Та людина цього не усвідомлює, їй може бути зручно, вона може бути задоволена всім, відчувати себе сильною, навіть здобувати повагу і визнання з боку інших. Але колія її мислення настільки вузька, що все цілісне — випадає.

Люди, які не визнають інших, часто користуються повагою, тому що вони здатні переступити через усе. Вони настільки демонстративні, невротичні, одержимі власною ідеєю і вірою в неї, що легко видають бажане за дійсне. У такій вузькій ментальній колії за невизнанням неодмінно йде переконаність у власній правоті, певна ортодоксальність. Чим вужча ця колія — тим сильніша і привабливіша така людина для оточення. Вона буде говорити дуже впевнено. Вестиме за собою маси саме тому, що не визнає інших — вона грає соло, лише себе.

____

Консультація психолога в Tomalogy

Як працювати зі статтями Томалогії

Невизнання. 

Путівник самопізнання, Глава №4: “Людина серед людей”.

Путівник самопізнання

САМОПІЗНАННЯ

Відкрийте глибини самопізнання разом із TOMALOGY: філософські спостереження, психологічні роздуми та життєва мудрість про людину, сенс буття та шлях до внутрішньої свободи.

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.

📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.

Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.

🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості