Залежність – невидимі узи

Чомусь уявлення про те, як повинен поводитися інший по відношенню до нас, робить нас самим джерелом чесноти і протиставляє нам іншого. Ця «чеснота» створюється закритістю розуму, страхом за себе, ревнощами, нетерпимістю, злісністю по відношенню до іншого, вона звужує свідомість, виключаючи якісь розумні докази, змушуючи проявляти себе принижено і владно або, як у даному випадку, благородно-чесно, і тоді інший виглядає мерзотником. Наше «я» поправляє своє здоров’я, якщо інший мерзотник. Сенс у тому, щоб за жодних обставин узи нашої прихильності не можна було розірвати. Ми суворо стежимо за тим, щоб відносини з людьми, до яких ми прив’язані і від яких стали залежними, були контрольовані, детерміновані, гарантовано не схильні до змін.

Це неможливо зробити в житті, але можливо зробити в голові, тотально контролюючи і аналізуючи все, що відбувається між людьми, даючи своє зіпсоване звуженим поглядом трактування, яке нескінченно триматиме господаря в стані закритого розуму. Перебуваючи в такому стані, стурбованим, напруженим, недовірливим, прокурорським внутрішнім поглядом ви відкидаєте всі докази благополуччя, знаходячи комплекс цербера – собаки на ланцюгу, можливо навіть на золотого, собаки при господарі, яка з кожним днем ​​стає все більш лютою від грізного відображення навколишнього світу.

Прагнення залежності – це окрема «я», що відбулася, не здатна жити, що розширює себе через володіння.

У «я» немає самодостатності, «я» живе колективним, суспільним розумом, вимагаючи у своєму житті всього, що загальноприйнято і належить виконати кожній людині окремо й усім разом. Таке життя і називатиметься таким, що відбулося.

Досягаючи статевої зрілості, юнаки та дівчата у чуттєвому прагненні починають шукати іншого, а з ним має прийти кохання. Цей інший має виявитися спорідненою душею, щоб виникло порозуміння і можна було почути, як серця б’ються в унісон.

І з найкращими намірами про здійснення себе в коханні ми негайно отримуємо й іншу частину: у нас зростає тривожність. Тепер, коли ми не разом, наш розум обертається навколо предмета обожнювання цілодобово – наше життя нам більше не належить. А коли ми зустрічаємося, знаючи, як мучилися, коли були не разом, ми не можемо знайти в самовираженні улюбленого достатнього для компенсації підтвердження, що він любить нас і так само страждає і страждає без нас, як і ми.

Але що б він нам не казав, всього цього недостатньо, щоб урівноважити наше «любов». У нас її завжди виявляється більше, ніж у нього. Це не за правилами, так не повинно бути: тепер ми стаємо особливо пильними, щоб зважувати те, що нам дають, і перевіряти, чи не бракує. Така виваженість говорить про те, що ми залишили любов, а взялися впритул, дізнавшись власну залежність, за свою прихильність і доводимо до свідомості ті зобов’язання, які він або вона несуть перед нами, оскільки ми перейшли в наших почуттях таку грань, за якою маємо зобов’язання та обов’язок один до одного.

І ось тут лише все починається.

Перелік 40 емоцій:

1. Бути ображеним залежністю від інших
2. Показувати іншим їхнє місце від нестерпності власної залежності
3. Залежність – як засліплення від слів кожного
4. Залежність – як страх, що вирішуватиме інший
5. Стати залежним, не підозрюючи цього
6. Не мати самостійного життя заради залежності
7. Доводити свою залежність собі самому
8. Страшачись бути незалежним
9. Плута залежність із самотністю
10. Заздривши незалежності інших
11. Змішуючи внутрішню незалежність із матеріальною незалежністю
12. Робити ставку на залежність
13. Гніватися від залежності та несвободи
14. Ігноруючи залежність інших
15. Відкидання інших через залежність від них
16. Бажання вискочити із залежності, яка не визнана
17. Жертвувати справжнім заради залежності
18. Залежність як результат меркантильності та розрахунку
19. Залежність, народжена надією майбутнє
20. Стати провокаційним, приховуючи залежність
21. Ігнорувати свою форму залежності
22. Прагнення тотальної залежності від інших
23. Трактувати залежність як любов та турботу
24. Залежність – одержимість бажанням бути з іншим
25. Бути залежним, а висловлювати незалежність
26. Спробувати змінити правила гри, борючись за незалежність
27. Не нести відповідальність за власну покірність та залежність
28. Залежність як придаток
29. Підгодовуючи чужі его заради залежності
30. Вступати в залежність від іншого і відчувати свою неповноцінність
31. Звинуватити іншого у своїй залежності
32. Ухопитися за чужу залежність до себе
33. Плута незалежність та недоступність
34. Віра у залежність інших
35. Прагнення робити всіх залежними від себе
36. Не усвідомлюючи основу власної залежності
37. Ігноруючи глибину матеріальної залежності
38. Захлинаючись та вискакуючи – сильно витісняючи власну залежність
39. Іти під ніж власної залежності
40. Шукати форму спілкування, щоб не видати свою залежність