Озброєна до зубів пам’ять — це злопам’ятність.
У злопам’ятності людина бачить у стосунках недоброзичливість з боку інших і прихований злий умисел, спрямований конкретно проти її добробуту. По суті, їй ввижається підступність недоброзичливців. Вона не може вірити в доброзичливість — для неї це міф про людське добро, покликаний приховати людське лукавство.
Одного разу, засвоївши, що життя — це боротьба, людина починає жити із закритим розумом, напружено фіксуючи завдяки тотальному контролю за всім, що відбувається, як рано чи пізно від неї віддаляються ті, хто, за її уявленням, мав би йти поруч до кінця життя. Перше ж емоційно-чуттєве розчарування — і результат перевершує будь-яке розуміння. Якщо до цього її життя було життям настороженої людини, яка нікому не довіряє, то при першому ж розчаруванні вона замикається у собі ще більше, звужуючи свідомість.
Від цього моменту навіть невинні слова інших можуть сприйматися нею як колючі віддзеркалення, болючі для самолюбства. Залишаючись ураженою й озлобленою, вона на кожному кроці бачить лихий намір, прихований обман, зраду і невірність інших щодо себе.
Злопам’ятність загострює пам’ять на запам’ятовуванні всього «підривного», спрямованого іншими проти неї. Пам’ять повинна пам’ятати й не забувати те, що сталося, аж доки не настане час помсти, щоб «закрити рахунок». І неважливо, що на це підуть роки — злопам’ятність готова чекати вічно, плекаючи в собі ненависть і руйнування. Для злопам’ятності одне задоволення — безперервно роздмухувати в собі всеохопний вогонь у надії, що, вирвавшись назовні, він не пощадить жодного з кривдників.
Усередині така людина пристрасно прагне любові й уваги інших, але, боячись розчарування, боячись душевного болю, з кожним спалахом пристрасті й надії одразу вступає в дію злопам’ятність. З кожним болем і розчаруванням вона залишає рубці на її пам’яті, щоб не забути, що всі довкола або хтось конкретно — недостойні її любові.
Злопам’ятність бачить лише одне: все одно все закінчиться брехнею. Кожного разу, створюючи гарячою пристрастю надію на здійснення свого життя з кимось, людина водночас лякається такої безмежної хвилі почуттів. І вона нищить цю пристрасть, одразу вбачаючи обман і накопичуючи компромат — фактично, паплюжачи іншого, щоб не лише не допустити його близько, а й самій не кинутися в його обійми.
Така стримана, озброєна пам’ять не дозволить серцю йти назустріч. Вона стоятиме на сторожі, виводячи всіх на «чисту воду», не даючи жодному почуттю прорости. Людина живе, але не довіряє, любить, але перевіряє, страждає, але не відкривається. І так, озброєна до зубів пам’ять стає її власною тюрмою.
“Пам’ять, озброєна недовірою, вбиває здатність любити. Лише прощення звільняє від внутрішньої в’язниці. Дозвольте психологу допомогти вам зняти цю броню.”
____
Озброєна до зубів пам’ять.
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості