Пристрасть до відображення.
Ми всі є дзеркалами одне для одного. Пристрасть людини до відображення пов’язана з її занепокоєнням тим, як вона виглядає в очах інших людей. У ній постійно присутня підсвідома вимога до оточення, щоб вони відображали її негайно. Якщо вона не отримує очікуване відображення, причому позитивне, у ній з’являються неспокій, невротичність та внутрішня надмірність самої себе на ґрунті браку відображення іншими людьми.
Така надмірність і занепокоєння виникають через невпевненість у власній привабливості, звідси — невдоволення собою такою, якою є, і як результат — внутрішня ущербність.
Їй хочеться здаватися більшою, значнішою в очах оточення, хочеться розширення свого «Я», але це не усвідомлюється, і занепокоєння не припиняється.
Пристрасть такої людини до відображення є втечею від самої себе у нескінченному пошуку позитивних думок про себе. Якщо люди відображають її позитивно, в ній зберігається збудження, приходить певне натхнення — значить, не ущербна, а розумна, гарна, піднесена. Як тільки відображення виявляється негармонійним, її показали не так, як вона очікує, людина буквально «рветься на шматки», як аркуш паперу — життя стає немилим, якщо її відображають не так, як вона очікує. Тобто присутня повна залежність від відображення — думки інших про себе.
Вона постійно контролює оточення в очікуванні відображення згідно зі своїми уявленнями, чим виснажує себе, бо від кожного, завдяки контролю, вимагає певного відображення. Але ніхто не може її задовольнити — усі відображають так, як уміють. У результаті — злість, образа, гнівливість, ненависть до інших, від яких вона не може дочекатися потрібного їй відображення. Механізм того, що з нею відбувається, прихований у підсвідомості та невидимий для свідомої частини розуму, і вона тягнеться до інших, не розуміючи, що нею рухає — мотив їй невідомий. Тому її постійними супутниками є: або розлад, невдоволення, дратівливість, або перезбудження від повноцінного, на її думку, відображення. У такому діапазоні любитель дзеркал і живе.
Якби вона усвідомлювала все, що з нею відбувається, то побачила б, що не тільки вона сама, але й кожна людина, розвиваючись у своєму «Я», потребує уваги та відображення інших людей. Вона була б уважною до себе, бачила б свою внутрішню потребу в інших, і її жага до відображення не набувала б болісного характеру, що допомогло б їй навчитися приймати себе й інших людей такими, якими вони є.
____
Пристрасть до відображення.
Путівник самопізнання, Глава №4: “Людина серед людей”.
- Конфліктувати з тривогою
- Мобілізація ненавистю
- Каламутність підозри
- Удавання (Напускне)
- Недоступність під маскою незалежності
- Невизнання
- Нетерпимість до зауважень
- Обставляючи у відносинах все так, як бажається
- Очікування першого кроку від іншого
- Озадачити іншого
- Покровительство — маска доброти
- Пошук покровительства
- Психологічна непродуктивність
- Прагнення змінити іншого
- Живучи заради того, щоб інші нас цінували
- Різноокість
- Розпалення
- Зведення рахунків з близькими людьми
- Згладити ситуацію
- Намагаючись підловити іншого
- Пристрасть до відображення
- Страх перед недоброзичливим ставленням інших
- Страх перед тим, хто нас бажає
- Страх перед непередбачуваністю інших
- Сором за власну дитину
- Базікати (тараторити)
- Ухилення
- Ультиматум у стосунках
- Успіх
- Чуже везіння
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості