Підозрілість — це страх довіри, що веде до контролю, конфліктів і самотності, руйнуючи відкритість і щирість у стосунках.

Каламуть підозри.  

Підозрілість — це стан звуженої свідомості та закритого розуму, спроба уникнути страждань, пов’язаних із можливою хитрістю, підступністю чи обманом з боку інших людей щодо нас.

У стані підозрілості людина більше занепокоєна іншими, ніж собою, і ретельно стежить, щоб її ніхто не обдурив — особливо у близьких стосунках. Навіть за найсприятливіших обставин вона залишається настороженою, приглушуючи емоційну чуттєвість, щоб не відкриватися занадто — щоб інша людина не вважала її надто простою чи довірливою. 

Адже навпаки, на її думку, вона пильна в своїх спостереженнях і розрахунках, уважна до деталей і постійно насторожі. І навіть коли в іншій людині не видно нічого підозрілого, вона все одно припускає, що той щось приховує — злий намір або хитру гру.

Таке напружене очікування злого умислу, породжене підозрілістю, рано чи пізно має знайти підтвердження. Якщо ж підтвердження не з’являється, людина несвідомо створює усі передумови й провокує те, що може підтвердити її підозри. Це лише зміцнює її у помилковому переконанні, що вона має право так жити й діяти — адже, мовляв, вона нічого поганого не зробила, лише викрила того, хто таємно щось приховував. Не усвідомлюючи, як дійшла до такого болісного, майже агонізуючого внутрішнього стану, вона схильна звинувачувати у всьому оточення.

Підозрілість не вірить у щирі й добрі наміри. Вона живе підпільно — вишукує, підглядає, її завдання — викрити й звинуватити. І якщо “полювання” на іншу людину виявилось успішним, підозріла людина нищівно “викриває” її — звинуваченням, засудженням, ігноруванням. На наступному етапі вона «великодушно» збирає того наново, але вже в новій ролі — встановлюючи свої правила, обмеження й умови. Все це для того, щоб наступного разу було легше контролювати — щоб він уже не «вислизнув». Адже саме цього підозра боїться найбільше — втратити контроль.

Підозріла людина не здатна повірити, що її можуть любити просто так, добровільно. Тому вона докладає зусиль, аби прив’язати іншу людину до себе — але не вільну й цілісну, а зламану, винну, таку, яка боїться втратити свій статус «чесної», «вірної», «світлої» людини.

Втім, сам підозрілий не знає істинного мотиву своїх дій. Уся його боротьба з іншим — це спроба сховатися від чужого погляду, аби той раптом не побачив його глибоку неспроможність любити, дружити, бути щирим. Підозрілість позбавляє цього — вона не дозволяє перебувати з іншою людиною у відкритому просторі. Вона прагне не стільки близькості, скільки підпорядкування.

____

Консультація психолога в Tomalogy

Як працювати зі статтями Томалогії

 

Каламуть підозри. 

Путівник самопізнання, Глава №4: “Людина серед людей”.

Путівник самопізнання

САМОПІЗНАННЯ

Відкрийте глибини самопізнання разом із TOMALOGY: філософські спостереження, психологічні роздуми та життєва мудрість про людину, сенс буття та шлях до внутрішньої свободи.

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.

📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.

Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.

🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості