Малюючи життя в деталях.
Людина, що подумки вимальовує в деталях власне життя, відчуває страх перед неосяжністю й непередбачуваністю буття, через що здається собі маленькою й недалекоглядною. Вона не може дозволити собі не знати, не може припустити, що не лише за порогом її дому, а й у самому домі день у день, година за годиною відбувається щось невідоме. Вона однозначно проти будь-якої невизначеності — лише за визначеність, і таку, щоб від початку й до кінця усе було зрозумілим і передбачуваним завдяки власному знанню.
Заради цього її розум безперервно працює, розписуючи в деталях, як має і як може відбутися та чи інша подія, розгорнутися ситуація, обігруючи їх з усіх боків, наскільки вистачає уяви — подумки промовляючи монологи й діалоги з іншими. Така старанна репетиція в уяві мала б дозволити витримати будь-який поворот подій. Але це не так — неіснуючу змодельовану ситуацію неможливо точно відтворити в реальному житті, й навіть найменша невідповідність руйнує увесь збудований сценарій.
Непередбачений вчинок іншої людини — і всі побудови дисонують, стають несинхронними. Але й зійти з цієї прокладеної в уяві колії людина не може — вона зациклилася на темі, і зійти з неї означає для неї загубитися в тому, що відбувається.
У підсумку все, що трапляється в її житті, звучить недоречно, позбавлено сили, не підтримане почуттям, стає нудним і нецікавим.
Прагнення до передбачуваного, стерильного життя, до того, щоб пропустити всі майбутні події крізь попереднє налаштування і заздалегідь прораховану вигідну позицію, призводить до тривожної підозрілості, позбавляє життєздатності. Це змушує людину не жити насправді, а створювати видимість життя, цілодобово метушитися у спробах «вписатися» в нові обставини, у стосунки з іншою людиною або людьми — пам’ятаючи з досвіду, що промахи в її житті — не рідкість.
Ці промахи — несвоєчасність і дисонанс із людьми та подіями — отруюють її життя. Така невідповідність, дисонанс виникають саме через постійне підстраховування себе з приводу і без нього, що лише примножує страх перед життям, а разом з тим — і опору на обережність розуму, ігноруючи живу реальність. Усе це породжує відчуття безвиході, схоже на працю Сізіфа, проте людина не втрачає надії — приручити життя, повністю прорахувавши його.
____
Консультація психолога в Tomalogy
Як працювати зі статтями Томалогії
Малюючи життя в деталях
Книга №1. Розділ №3.
Людина та Життя.
Людина та Життя
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості