Природа страху — це нескінченна спроба контролювати все, що відбувається, з наміром провести життя в межах знайомого, допустимого, обумовленого. Це — пильність закритого розуму, постійний аналіз крізь оцінки, без справжнього переживання досвіду, з формуванням особистісного ставлення до всього, що приймається за знання.
Прагнення людини до позитивних переживань — любові, симпатії, інтересу, миролюбства, дружелюбності — є частиною її самореалізації в суспільстві.
Але перший досвід окремості «Я» часто супроводжується посиленими негативними судженнями з будь-якого приводу. Через неусвідомленість ці судження стають дедалі критичнішими та злішими, виявляючись у невдоволенні та закриваючи юну особистість у ворожо налаштованому розумі.
Така агресивно-оборонна позиція веде до ізоляції. Проте справжнє життя відбувається у пильній увазі до того, як і з ким ми його проживаємо, у серцевій вдячності до людей, які були і є поруч.
Щоб це стало можливим, потрібно вийти за межі обмежень розуму, який через бажання, проєкції та надії формує уявлення про себе, інших і життя. Замість того щоб пригнічувати в підсвідомість усе, що не приймається, по суті знищуючи свою життєвість, необхідно прагнути до ширших взаємодій з іншими.
Людина, яка не знає про свої внутрішні суперечності, схильна не розширювати, а звужувати своє життя. Вона потрапляє у полон тривоги, підозрілості, страху за себе, втрачає легкість спілкування та природну чарівність. Вона чинить на себе такий психологічний тиск, ніби приречена на нестерпне існування, в якому немає світла.
Невміння взаємодіяти з собою призводить і до соціальної розгубленості. Зрештою така людина стає розчарованою: вона вимагає від себе «успішного» життя, але не може зрушити з місця, нищить себе і своє оточення. Неусвідомлений страх роз’їдає її, розтікається по всьому життю, як нафтовий шлейф, на якому не проростає нічого живого.
Тільки завдяки усвідомленості людина може трансформувати не лише страх, а й усе своє життя — із темряви у світло. Вона має стати дослідником — не тим, хто оцінює, а тим, хто занурюється. Той, хто проживає кожну мить у присутності, бачить усе, що з ним відбувається — всередині й назовні, і поглиблює своє бачення самої суті життя.
____
Консультація психолога в Tomalogy
Як працювати зі статтями Томалогії
Природа страху
Книга №1. Розділ №3.
Людина та Життя.
Людина та Життя
- Бездіяльність
- Безвихідь
- Борючись зі страхом
- Буря в склянці води
- Внутрішньо ухилятися від реальності
- Вивірений рух
- Вигадка
- Дія (Людина та Життя)
- Диктат ідеї про себе
- Довіряючи власному досвіду
- Жити на мінімумі
- Зачароване коло помилок
- Ігнорування факту
- Вимірювати життя проєкціями
- Досвідченість
- Контроль того, що відбувається
- Лабіринти самообману
- Легка хода
- Момент життя
- Насторожуюча новизна
- Не покладаючись на себе
- Невизначеність
- Неуспіх
- Обманутість
- Одні й ті самі граблі
- Очікування
- Повернутися обличчям до себе
- Чинити в житті так, як ми розуміємо
- Природа страху
- Проблеми
- Прозаїчність
- Пройти через досвід
- Промах — це розумовий висновок
- Прокидатися з надією, що саме сьогодні щось станеться
- Роз’їдаюче невдоволення
- Розігрувати власну гру
- Малюючи життя в деталях
- Стояти в житті на власних ногах
- Страх поразки
- Судити за словами
- Задуха контролю
- Людина контролю
- Почуття й емоції
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості
