Внутрішньо ухилятися від реальності – це бути несвідомим у чистому вигляді, тобто не зустрічатися безпосередньо з тим, що є в житті, не мати контакту з реальністю і не дозволяти реальності існувати у власному житті. Людина ухиляється тоді, коли те, що є, для неї занадто різко, занадто яскраво, занадто болісно. У неї існує така ідея про себе, за якої вона абсолютно не переносить реальність, а реальність – це правдивість, прямодушність, простодушність, щирість, чистота і невинність.
Якщо ми зустрічаємося з другом, з дружиною, з дитиною, присутні при цьому і бачимо, як у нас відображається кожен момент спілкування, то ми вже не просто зустрічаємося – в цей момент ми усвідомлені. Але коли ми в механічному розумі, ми захищені своїми уявленнями, ідеями та проекціями, тому й зустрічаємося механічно, такий розум взагалі захищає нас від будь-якої зустрічі. Тому ми дивимося на дитину і не бачимо її, ми дивимося на дружину – вона для нас меблі, ми ніколи не бачимо її жвавості. Якщо вона зла, в цьому немає нічого поганого, це красиво по-своєму, гнів – це красиво, агресія це красиво, і якщо ми живемо серцем, ми не будемо боятися цього. Ми будемо зустрічатися з агресією, злістю, образою, з будь-яким самовираженням іншого, ми будемо перебувати в епіцентрі життя і знати, що у нас є сила, є життєвість.
Але коли ми зустрічаємося за допомогою механічного розуму, то ми зустрічаємося через його заслінки. Що відбувається? Ми внутрішньо ухиляємося від того, що є, ми не хочемо дивитися, ми спимо і не маємо наміру жодним чином зустрічати життя таким, яким воно є. Так відбувається згасання нашої життєвості, але нам це зручно. Це як закритість насінини, якій зручно в самій собі і не потрібно проростати – у закритості нам не треба буде вирішувати внутрішні проблеми. Але кожен момент життя щось показує, він вимагає від нас дій. Це не означає, що ми розглядаємо момент і говоримо: «Що ж він мені показав?» Ні, там народжується пряма дія, і якщо щось нам показано, то ми або поглиблюємо погляд на це, або продовжуємо дивитися, або розуміємо, що це не для нас – так ми змінюємо життя, так ми чуємо шляхи життя.
Якщо ми живемо і контактуємо з реальністю, то ми знаємо, як ходити по землі, у нас немає двоїстості, у нас є єдність – ми інтегровані. І в цій єдності все починає відбуватися: нам не треба вирішувати, нам не треба мудрувати, нам не треба шкодувати, нам не треба говорити, що погано, а що добре, морально чи аморально, нравственно чи безнравственно, нам нічого не треба – ми контактуємо безпосередньо з життям і дізнаємося, що є єдино правильним для нас. Може, для багатьох людей це є неправильним, але не для нас. Ми неповторні й ніхто не пройде нашими слідами.
Внутрішньо ухилятися від реальності – це ігнорувати саму реальність, через власний сон. Коли ми не хочемо дивитися на те, що є – наші очі стають тьмяними, розум пилиться, стає брудним, засинає і не пропускає промені життя. Коли розум чистий – він дзеркальний, він є дзеркалом самого життя і в ньому видно саме життя. Якщо ми не внесемо світло усвідомленості і не очистимо свій розум, то ми так і будемо питати, як нам жити – у друзів, сусідів, політиків і т.д. і вони, звичайно, нам «відповідять».
____
Консультація психолога в Tomalogy
Як працювати зі статтями Томалогії
Внутрішньо ухилятися від реальності
Книга №1. Розділ №3.
Людина та Життя.
Людина та Життя
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості