Страх перед привязанностью.
Питання: Я не хочу прив’язуватися до іншої людини. Я боюсь, що мене можуть покинути. Це вже було в моєму житті, і я більше не хочу це переживати. Але я мрію зустріти кохання. Що мені робити?
Відповідь: Саме прив’язаність і породжує страх.
Що таке прив’язаність? Це коли ми сильно ототожнюємося з тим, що маємо. Наприклад, ми зустріли людину, яка нас тішить, задовольняє, любить і говорить про нашу незвичайність, і ми прив’язуємося до неї. Ця прив’язаність, це володіння, породжують контроль. Тепер наше кохання контролює розум.
Ми контролюємо цю людину, тому що чудово розуміємо, що якщо вона така хороша і зараз любить нас, то з таким самим успіхом вона може полюбити й іншу.
З’являється страх втратити цю людину – раптом її хтось «перехопить». Ми починаємо використовувати іншу людину як річ, але це утилітарний підхід. Тепер ми тероризуємо її. Жінка, наприклад, починає стежити за чоловіком, питати, коли він пішов з роботи, чи був він на роботі взагалі, перевіряти його кишені, дивитися, чи немає в нього чужого волосся на піджаку, слідів губної помади тощо. Чоловік контролює жінку своїми способами. Такий утилітарний підхід, на ґрунті прив’язаності, і породжує страх перед прив’язаністю.
Яке тепер кохання? Ми стали поліцейськими, ми стали наглядачами для людини, яка проявила до нас почуття та бажання бути з нами. Це сталося тому, що увійшов страх. І через прив’язаність, через володіння втрачено те головне, через що ми зустріли одне одного. Ми вже не можемо довіряти нікому. У нас немає довіри до іншого, тому що ми не віримо в те, що нас можна любити.
У нас існує колосальна ущербність, інфантильність і незрілість у коханні. Ми можемо будувати стосунки лише за статевою ознакою. Тобто, коли чоловік заявляє, що любить жінку, вона починає його тероризувати. У неї тепер є привід кричати, біснуватися, розповідати й доводити, як він повинен з нею розмовляти, як він повинен на неї дивитися тощо.
Тільки було кохання, тільки було закоханість, ми зібралися разом подорожувати життям, насолоджуватися одне одним, – і все перетворилося на отруту. Тепер ми монотонно отруюємо іншого та самого себе одночасно, тому що ми спотворені – на рівні підсвідомості постійно присутній страх. Ось через що прив’язаність і володіння такі болісні. Ми самі готуємо собі отруту і самі її п’ємо. А якщо ми її п’ємо, то всі, хто підійдуть до нас, мимоволі питимуть разом із нами.
Спочатку була певна краса, якась грація у стосунках, але любовної історії так і не вийшло. Вийшли біль, скорбота, гіркота та страх перед майбутнім. Якщо від нас ідуть, і до нас підійде інша людина – історія повториться, тепер розум вироблятиме одне й те саме постійно. Коли б нам не трапилося кохання чи дружба, це не має значення, ми привласнюватимемо живу людину як річ, яка повинна приносити нам задоволення.
Людина – не річ. Вона не зобов’язана приносити нам задоволення. Вона може жити своїм життям, жити з нами та розділяти своє життя з нами. Ми отруюватимемо всі стосунки, доки не визнаємо свою власну цінність, доки у нас не з’явиться гідність і повага до самого себе.
_______
Консультація психолога в Tomalogy
Страх перед прив’язаністю
Книга №1. Глава №2
Путівник самопізнання
Чоловік та Жінка.
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості