Гормон досконалості.
Есе Ольги Пєскової, Казки.
«Ягормон досконалості, і це без сумніву. Подарунок у цьому світі і цьому світу» – так думала принцеса в дощовий і холодний день. І ці думки не те щоб гріли, а підсвічували її зсередини.
Така сяюча вона валялася на дивані, і все в її житті було чудово. Вона вже давно не вмовляла і не втішала себе. І ці для когось сміливі думки були відображенням її стану.
Вона згадала себе. Вона зрозуміла, що внутрішнє самовідчуття не залежить від подій, що відбуваються. Вона знає, що відчуття Нового року, святкової атмосфери може починатися в листопаді і тривати місяць. Знає, що свято може виникнути при погляді на промені сонця, що заплуталися в листі. Знала, що її життя підпорядковане вищому закону, продовженням якого вона сама є. Принцеса в одну мить стала жити без минулого і без майбутнього. Сяючий момент зараз – це її Все.
Есе Ольги Пєскової
- Чоловік і жінка
- Про життя
- Про кохання
- Просто жінка
- Казки
