Підводка до Статті «Томалогія. Танець святого Вітта»
«Танець святого Віта» — це історична та медична назва, що використовувалася для опису неконтрольованих, судомних рухів тіла, які нагадують танець. Цей термін має як культурне, так і медичне значення:
📚 Історико-культурне значення:
У середньовіччі «танець святого Віта» (лат. Chorea Sancti Viti) був назвою масового психогенного явища — істеричних припадків, коли люди починали неконтрольовано танцювати, іноді цілими групами, поки не падали від виснаження або навіть не помирали.
Такі події мали місце, наприклад, у Німеччині у XIV–XVI століттях і сприймалися як релігійне або демонічне одержимість. Люди вірили, що це — покарання або благословення святого Віта, покровителя танцюристів і тих, хто страждає від судом.
🧠 Медичне значення:
З медичної точки зору, танець святого Віта — це застаріла назва хореї (особливо хореї Сіденгема) — неврологічного захворювання, що найчастіше виникає у дітей після ангіни (стрептококової інфекції).
При хореї спостерігаються швидкі, хаотичні, мимовільні рухи м’язів обличчя, рук і ніг — рухи дійсно нагадують дивний, неконтрольований танець.
💡 Метафоричне значення:
У сучасному вживанні цей термін іноді трактується метафорично — для позначення внутрішнього хаосу, нестабільності, судомних дій без ясної опори в собі. У такому сенсі він може описувати емоційну або психічну дезорганізацію, коли людина діє «в припадку», інтуїтивно, неусвідомлено, ніби в несвідомому танці.
За словником Даля
Туга – утруднення духу, томління душі, болісний смуток, душевний сум, душевна тривога, занепокоєння, острах, нудьга, горе, сум, наїка серця, скорбота.
Сумувати – тужити безнадійно, падати духом, впадати у відчай, втрачати всяку бадьорість і надію, не знаходити ні в чому розради.
Впадати у відчай – втрачати всю надію, впадати в зневіру, в безнадійність, втрачати надію на що-небудь, сумувати, вдатися до відчаю, пориву безнадійного горя і зневіри, занепаду духу.
Відчайдушна людина – кому все байдуже, хто живе стрімголов, шибайголова, рішучий на всі крайнощі, несамовитий.
Томалогія. Танець святого Вітта.
Томалогія. Танець святого Вітта
Ми копаємося і розслідуємо за допомогою ментального аналізу те, що відбувається в нашому житті, сподіваючись зрозуміти, що відбувається. А по суті, не будучи присутніми усвідомлено в минулому, ми продовжуємо уникати і сьогодення. Ми застрягаємо в розумі, не маючи змоги зійти з прокладеної колії, намагаючись завершити те, що відбувається, дійти певної думки і поставити крапку на тому, чим ми так пригнічені. А заодно відмити й реабілітувати свою нестерпну або безглузду поведінку в очах іншого.
Хоч би що ми накоїли своєю ексцентричністю, наш інтелект стоїть на захисті нас для того, щоб те, що сталося в нас і з нами, не стало для нас непоправним, і ми завжди могли підвести іншого до того, що в нас була підстава так вчинити або так говорити з іншим. У такий спосіб ми створюємо хибну правочинність, але перед тим, як вийти із затяжного ментального стрибка, страшенно хвилюємося, що цього разу в нас номер не пройде і нас викриють на непристойності думки або вчинку.
Спосіб бачити для себе найгірше в тому, що відбувається, змушує нас страждати профілактичною передбачливістю. Для цього задовго до того, що відбувається, ми починаємо накопичувати на іншого компромат, помічаючи в його поведінці все те, що не просто не подобається, а навіть неприємно нам. Але ми не озвучуємо, а придушенням ховаємо все, що гірчить, у підсвідомість, для того щоб у слушний момент дістати це, виплеснути з усією палкістю і вкласти іншого на лопатки, водночас захистити себе і своє право говорити і чинити так, як ми вважаємо за потрібне.
Така підсвідома гра із самим собою та іншими є сильним підбадьорюючим засобом від нудьги. Бо насправді ми не особливо розуміємо, що можна робити постійно з іншим або з іншими. І наш незмінний прояв егоїзму та невротизму у взаємовідносинах з іншими дає змогу нескінченно трусити древо любові, примушуючи хвилюватися іншого про те, що дерево може опинитися без коріння й завалиться, не витримавши цього разу любовної напасті. Або, збожеволівши від страху за власні стосунки, ми починаємо його трусити, щоб перевірити, чи глибоко вкорінена наша любов і чи не загрожує нам швидка втрата наших стосунків.
Не знаючи, на якому світлі ми перебуваємо в наших почуттях, бо вони нам не дають статичної визначеності, ми намагаємося витрусити цю визначеність з іншого, щоб він запевнив нас, що наша знервованість даремна і нам і нашим почуттям ніщо не загрожує. Хоча саме ця тряска і не дозволяє нашим стосункам стати глибокими. А таке мілководдя почуттів ніяк не може переконати в тому, що в нашому особистому житті все гаразд.
Емоції розвитку:
- Усвідомлювати свою невтішність щодо кохання
- Усвідомити, яким сплеском почуттів відзначається прояв любові
- Яка стратегія намічається щодо розширення влади над почуттями іншого
- Як посилюємо свій вплив і намагаємося спровокувати іншого на більшу пристрасть
- Усвідомлюємо хтивий тайфун у передчутті насолоди і не відмовляємося бачити, як туди входить раціо, сподіваючись усе це зробити підконтрольним
- З цього моменту спостерігаємо контроль і зростаючу з ним напругу
- Як напруга не дозволяє нам залишатися самим собою і ми починаємо власну гру з перетягування каната наших почуттів куди нам бажається
- При цьому те, що відбувається, повністю випадає з нашого поля зору
- Усвідомлювати і залишатися в тому, що відбувається
- Відгукуватися на момент
- Любити і відпустити себе в любові
Томалогія. Танець святого Вітта.
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
Томалогія. Танець святого Вітта.