Заздрість – це хворобливість від миттєвого осліплення, яке трапляється через пристрасть до чужого життя. Не відаючи про своє життя, якими шляхами воно рухається і як протікає, ми справляємо нужду, доповнюючи або ще більше применшуючи його, заглядаючи в чужі життя, ніби отримуючи картинку умовного розуміння свого. То виграючи, то програючи, ми ніяк не можемо звіритися остаточно і безповоротно. Так і залишаємося не переконаними ні в тому, ні в іншому. Але зате заробляємо пристрасть і підтримуємо розщеплення.
Порівнюючи свою удачу з удачею іншого, ми не тільки затьмарюємося від того, що удача на його боці, але й даємо вихід страху за себе. Це випускний клапан. Але в наступний момент ми будемо порівнювати щось применшувальне, розорювальне, ганебне, загрозливе, те, що трапляється в житті інших, а нас минуло. І негайно почнемо визнавати своє життя і милуватися ним, оскільки воно у нас виявиться не гіршим, а навіть і кращим за деяких. Розгойдуючись на гойдалках заздрісності або несамовитої заздрості – це приводити довід-аргумент на користь свого життя або заперечувати його докорінно. Тому що двоїстість нашого мислення нескінченно вимагає контексту для розуміння свого власного життя.
Тільки на чорному можна чітко побачити біле. На власній заздрості ми бачимо свої перемоги і свої поразки. Але ми не зупиняємося, щоб усвідомити це, а продовжуємо боротьбу з іншими, бажаючи, щоб у них було менше, а в нас більше. А коли немає інших, ми продовжимо цю ж боротьбу в собі. Від усієї цієї негідної гри із самим собою і з іншими у нас однозначно менше того, що тримає наше життя на плаву, – усвідомлення. Значить, набагато більше, і це процес, несвідомого, яке буде здатне опускати наше життя до кричущої потворності. Стережіться цього, проявіть пильність.
«Заздрість болить не через чуже щастя, а через втрату контакту з власним життям. Якщо чужа удача затьмарює вам внутрішню ясність і змушує порівнювати себе з іншими — робота з психологом допоможе повернути усвідомлення, вийти з боротьби й побачити цінність власного шляху.»
____
Якщо заздрісний сумує, то не його спіткала біда, а комусь пощастило (єврейське прислів’я)
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості