Смирний – той, хто не сміє. Не сміє вступати в конфлікт з усім тим, що відбувається, і всім своїм виглядом показує власну лояльність і безконфліктність, щоб, не дай Боже, на нього ніхто не напружився, ненароком угледівши, що десь жевріє потаємна форма неприязні, заперечення або агресії.
Смирність здобуває свої лаври в інших, їхню поблажливість. Інші завжди відносно прихильні до смирного: від нього не тільки не виходить жодної загрози, але й він привчений ховати своє «я», роблячи себе меншим і непомітнішим в очах інших людей.
Натомість вони платять йому люб’язністю, тому що нікому не хочеться зачіпати, вражати людину, яка без нагадування і добровільно робить інших більш значущими у власних очах, зменшуючи свій образ, роблячи їхній образ квітучим на своєму тлі. Смирність усім своїм виглядом показує, що з краю їй і місце. Головне, щоб іншим було зручно і комфортно.
Смирність – пригнічення і обрізання такого роду, яка вирішила, сама не розуміючи як, що тягатися з іншими у становленні вона не в силах. І одразу почала займати крайні й останні місця, на які ніхто ніколи не зазіхає і прилюдно ніхто не зжене. Прописуючись з усіма і в усьому цілком благополучно, не викликаючи антагонізму і рефлексії, а навпаки, пом’якшуючи обороти заводних, демонстративних людей, яким не терпиться пропіарити себе неодноразово в присутності інших. Смирність – пасивна форма угодовства, якщо людина сама не втягнута в агресивну форму протистояння інших людей. Смирність – слабке становлення «я», а значить, і сама особистість смирної людини жодного особливого інтересу викликати не буде з тієї причини, що особистість при такій безучасності в его-рокіровці не визріває – для неї немає виклику.
То чому тоді турки у своєму прислів’ї говорять, що смирний став грізним? Псевдосмирний, той, хто створив для інших образ смирного, щоб зайвий раз не заводитися, але при цьому бачив, як його використовували і зневажали в надії, що їм це зійде з рук, перебравши у пригніченні себе, лютує в ненависті до кривдників у момент, який передбачити неможливо, і обертається грізним, змітаючи все на своєму шляху. Таким чином відновлюючи себе у своїх правах, які вважав зневаженими. Така смирність не є смирністю. Вона більше схожа на соціальну конформність у вигляді надмірної поступливості, яку і приймають за смирність. Але пристрасті киплять усередині, які й підривають усталене пригнічення, змушуючи людину втрачати досягнутий з такими труднощами спокій у звичних для неї стосунках, лякаючись самої себе і тієї незрозумілості та наслідків емоційних завалів, які відбуваються на рівному місці, по суті, ні на чому.
«Смирність, у якій немає чесності, часто стає прихованою агресією. Якщо ви роками поступаєтесь, мовчите й накопичуєте образу — одного дня це може вибухнути. Робота з психологом допоможе навчитися відстоювати себе без руйнування, розпізнавати власні межі й говорити про важливе вчасно.»
Смирний став грізним (турецьке прислів’я)
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості