За словником Даля: веселий, сповнений веселощів, той, хто виявляє веселощі, веселість, збуджує це почуття, звеселяє, потішає». Весела людина не може бути веселою постійно. Наше прагнення дати назву всьому, що ми бачимо, чуємо і відчуваємо, підводить нас, створюючи ілюзію знання.
Засвоївши, що ця людина весела, тому що вона веселила нас до нестями, коли наступної миті від її веселощів не залишиться й сліду, ми не зійдемо з наїждженої колії і будемо домагатися від неї відповіді, що з нею трапилося, чому вона не весела. Нам вона сподобалася веселою, тому що була легкою, жартувала, сміялася, створюючи невимушену атмосферу. І в цій атмосфері нам було легко і з нею, і з собою, тому що вона була здоровою і веселою природно, і в неї вийшло створити ці веселощі. І щось веселе і життєрадісне відгукнулося і завібрувало в нас, і ми занурилися у веселощі.
Є два способи бути веселим: перший – це мати природну веселу, легку вдачу, готовність завжди перемкнути важку артилерію нестерпного характеру співрозмовника, розтринькати її на очах і підкинути легшу тему, до якої той виявиться податливим. Другий спосіб веселощів захисний. Щойно людина бачить дзеркало іншого, то затьмарює його веселощами. Стяжаючи увагу таким чином, людина заробляє нестерпність характеру внутрішньо і всі види страхів, які пригнічує веселощами. Визначтеся!
«Смуток, за словником Даля: скорбота, горе, печаль, туга, томління, журба, співчуття. Сумувати – скорбіти, томитися, горювати, печалитися, тужити, уболівати серцем, маятися душею».
Смуток – це невіддільний емоційний стан, який супроводжує людину протягом життя. У смутку вона знаходить рівновагу, якщо до цього веселилася. Це два полюси енергії, які утримують баланс. Тому в’єтнамське прислів’я підмічає, що надмірні веселощі породжують смуток. Ми ж воліємо веселитися, а не сумувати. Але веселощі поверхневі, хвильові, вони розгойдують нас, як на гойдалках, даючи піти від занепокоєння і турбот, від неладу нашого життя, даруючи надію, що все минеться. І минається.
А смуток повертає нас до самих себе, де зовнішній антураж зникає і тане, не даючи нам підтримки із зовнішнього світу, залишаючи нас у роздумах, які нам теж не помічники у смутку – вони такі похмурі, що створюють додаткове потьмарення розуму, звужуючи свідомість.
Але вони не були б такими, якби ми не намагалися уникати смутку. Ми опираємося йому, тому істинно ніколи його не знаємо, ведучи з ним війну, самі не усвідомлюючи цілющості смутку, його глибини. Він рятує нас своїм обмиванням, ростить нас, привчає перебувати в собі, примиряє із собою, навчає сприйнятливості, поглиблює і показує все в істинному світлі, інакше ми були б цілковито поверхневими: не людьми, а світлячками.
Смуток приходить не для того, щоб зруйнувати радість, а щоб повернути людину до себе. Якщо за постійними веселощами ви приховуєте тривогу, втому чи внутрішню порожнечу — робота з психологом допоможе прийняти свої почуття, відновити емоційну рівновагу й відкрити глибшу, справжню радість життя.
____
Надмірні веселощі породжують смуток (в’єтнамське прислів’я)
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості