Коли говорять: «Запитуй або не запитуй», треба ще запитати, хто запитує. Якщо той, хто запитує, ставить питання, не нагальне для свого життя, він може запитувати і в того, хто ридає, і в того, хто сміється — перекинутися парою фраз можна і з тим, і з іншим. Ми всі люди і потребуємо всього незначного, що відбувається у найбільш невідповідний час, тому що саме незначне, незначуще відволікає нас від самих себе.
І якщо тому, хто ридає, поставити незначне питання, це відверне його від скорботних думок або того, що відбувається, через що він обридався. І, можливо, навіть недоречність і несвоєчасність самого питання — наскільки воно безглузде в цю мить — змусить його усміхнутися і відпустити ту скорботність, за яку він так чіпляється.
Тому, хто ридає, не можна ставити питання про себе, про те, що для вас важливо, він вам не помічник. Йому шкода себе, він не виріс і не здатний вирішувати свої власні потреби і питання через плачевність, яка в цю мить виражає безсилля через саможаління, вкидаючи людину в безпорадність. І вся ця скорбота — через неприйняття факту того, що відбувається. І треба сказати, оприлюднені ридання не такі глибокі — це сльози самості. При цьому люди бояться, коли сльози запікаються всередині, і тоді їх неможливо виплакати — це те, що може підірвати людину зсередини через невиплаканість.
Повертаючись до другої частини прислів’я: «…запитуй того, хто сміється». Сміється той, хто не обтяжений собою, хто бадьорий, веселий і легкий. Якщо запитати його про нагальне, він теж навряд чи відповість, але гарантовано він вас не обтяжить, а цілком може відвернути від тієї зацикленості, яка вас так займає. А ще, на додачу, може розвеселити і змусити сміятися. Краще нікого не запитувати і вчитися усвідомлювати до того часу, коли з’явиться внутрішній дослідник, який проведе всіма звивистими стежками вашої свідомості, розповідаючи і показуючи все ваше життя. І вам не доведеться запитувати.
Чужа відповідь може лише ненадовго відволікти, але справжнє розуміння народжується всередині. Якщо ви постійно шукаєте поради, не знаходячи опори в собі, робота з психологом допоможе пройти звивистими шляхами власної свідомості, усвідомити причини переживань і відкрити відповіді, які вже живуть у вас.
____
Не запитуй того, хто ридає, запитуй того, хто сміється (каракалпацьке прислів’я)
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості