Прагнення завжди бути хорошим — це прагнення его вписатися в соціум, бути знайденим, поміченим, відображеним іншими людьми. Воно свідчить про колосальну залежність від зовнішнього відображення себе та від думки інших про власну особу. Це прагнення виникає ще в дитячому віці, і людина може залишатися дитиною до кінця життя, якщо не вийде з цієї залежності.
Его людини, яка постійно намагається бути хорошою в очах інших, завжди голодне. Воно схоже на жебрацьку торбу, яку неможливо наповнити.
Така людина не може зупинитися у своєму прагненні. Щойно зникає відображення — увага, спілкування, присутність інших — і вона залишається наодинці з собою, бажання бути хорошою знову жене її до людей. Вона не здатна бути «хорошою» наодинці із собою.
Ця людина нецікава самій собі. Вона постійно шукає заняття. Може закінчити безліч престижних навчальних закладів або стати трудоголіком. Може стати громадським діячем чи політиком. Вона може стати ким завгодно — аби лише бути на виду.
Її его відчуває безперервний голод, але людина цього не усвідомлює. Вона не знає, що постійно голодує у власному его і не здатна це розпізнати. Цей голод змушує її безперервно тікати у зовнішній світ, шукаючи поживу для его — тобто щоб хтось її побачив, помітив, похвалив.
І тоді вона злітає на гребені похвали, уваги, відображення, фінансового успіху, визнання, популярності. Але варто лише сказати їй щось не так про її «хорошість» — і вона миттєво падає з цього гребеня на саме дно. А піднявшись, знову кидається у погоню за новим відображенням.
Це можна порівняти з вічним переслідуванням власної тіні — того, чого насправді не існує. Варто лише зупинитися в тіні дерева — і тінь зникає. Але у прагненні его завжди бути хорошим людина не може зупинитися. Вона перебуває у безперервному бігу життям.
У гонитві за увагою та схваленням інших вона постійно спрямована назовні, але насправді тікає від самої себе. І з часом вона віддаляється від себе настільки, що перестає відчувати й розуміти, що з нею насправді відбувається.
За сприятливих умов такі люди потрапляють на соціальну вітрину. Досягаючи успіху, вони займають відповідні посади, обирають професії, які забезпечують постійну видимість. Їх показують по телебаченню, про них пишуть у пресі. Зовні вони можуть досягти дуже багато.
Хтось ними захоплюється, хтось заздрить, порівнюючи себе з ними. Але самі вони не знають внутрішнього задоволення, бо їхнє життя — це нескінченна гонитва за відображенням.
Живучи в усвідомленості, людина починає цінувати можливість бачити, а не бути побаченою. І тоді їй відкривається глибина життя. Вона пізнає, що життя — безцінний дар. І навіть ставши відомою, така людина вже не прагне на вітрину — вона просто змінює світ на краще.
Коли ми весь час намагаємося бути хорошими для інших — ми зраджуємо себе.
Психолог допомагає зупинити цю гонитву й повернути право просто бути живим.
____
Прагнення завжди бути хорошим.
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості