Залежність від оцінки

Коли питання для нас так не стоїть, ще не усвідомивши самих себе, ми дуже рано кидаємося в обійми іншого і негайно губимося в цих обіймах.

Приходить любов. Інша людина каже нам: «Яка ти гарна!» або «Який ти гарний!». І наше життя починає набувати яскравих барв. Але варто нам почути «добре» на свою адресу, наше его на цьому не зупиняється. У наступний момент, якщо інший сказав один раз «добре», він повинен буде сказати нам два рази «добре», потім три… В его не народжується розуміння, що все має дві сторони. Якщо нам весь час кажуть «добре», питання лише в тому, коли інший виведе другу частину. Обов’язково, рано чи пізно, нам буде показана і друга сторона, яка ховається за захопленням і захватом. Перебуваючи у захопленні, ми не підозрюємо про це, і як метелики летимо на вогонь цього «добре».

Після «добре» приходить «погано». Ніхто так не свариться, як закохані, як кохані, ті, хто так багато обіцяв одне одному. Коли досягається пік захвату, чоловік захоплюється жінкою, жінка захоплюється чоловіком, здавалося б, тепер вони повинні здійснити своє життя завдяки одне одному, підтримуючи цей захват, і так прожити до кінця віку. Але раптом, через якийсь час, вони бачать, що все не так. Не так, як вони собі уявляли. І починаються страждання.

Нам сказали «погано», і ми в зневірі: нас не хвалять, не люблять, нами не цікавляться і так далі. Якщо ми не знаємо нічого про себе, то в словах іншого все наше життя, і ми нічого не бачимо за словами. Він каже «добре» – і політ, він каже «погано» – і ми падаємо в безодню. Все залежить від іншого, якщо ми є незнайомцями для самих себе.

Підлітки особливо потребують допомоги усвідомленості, коли до них приходить перше кохання, перша любовна пристрасть, буквально забираючи ґрунт з-під ніг. Їм необхідне розуміння самих себе, щоб вони не втрачали себе, тому що згодом невдачі першого кохання є приводом для багатьох, уже дорослих людей – не любити, не вступати в глибокі стосунки, не бути глибоко в сексі.

У житті все відбувається не так, як уявляється в розумі. В результаті, удар по его наноситься негайно – з першим же невдалим коханням, що не відбулося, приходить потрясіння від того, що вийшло не так, як очікувалося. Наслідки цього іноді розтягуються на все життя. І людина від болю, від страху зазнати подібного фіаско надалі, уникає глибоких стосунків. Її психічний самозахист працює таким способом, що в любовних стосунках вона не розслабляється ні на мить, контролюючи кожен рух, вимірюючи і співмірюючи те, що відбувається. Їй здається, що ще раз такого болю вона не витримає.

Коли ми вчимося усвідомлювати себе, то залишаємося уважними до себе в кожен момент нашого життя, і, проходячи через перший досвід любові, багато що відкривається нам. Ми бачимо, що перше, через що ми страждаємо – це не душевний біль, а біль, пов’язаний із руйнуванням проекцій.

Для нас завжди будуть важливі стосунки з іншими людьми. Але живі стосунки не будуються згідно з проекціями та уявленнями, тому що результатом будуть одні й ті самі почуття обманутості, фрустрації та розчарування. Розчарування можна приховати від себе, подавивши в підсвідомість, а можна визнати, що воно є, і жити з ним. Тоді ми не закриваємося від іншої людини. Ми будемо здатні змінити ці стосунки або зможемо вийти з них і залишитися відкритими для нових зустрічей, для нових стосунків. І нам не доведеться упускати життя, тому що ми будемо йти разом з ним, не закриваючи очі на те, що відбувається, а, значить, навчаючись бачити реальність і жити в реальності, а це і є доросле життя.