Успіх

Усе це є проявом амбіцій людського «я» з його нескінченною змагальністю та відсутністю розуміння власного життя таким, яким воно є.

Можливо, ми не зайняли певної соціальної сходинки, але це життя – наше. Прийняття й розуміння його необхідні нам, аби ми могли стати собою, знайти власні шляхи й розкрити унікальність. Але для людського его це не має цінності – для нього важить лише успіх.

Успіх миттєво піднімає іншу людину в наших очах, перебільшуючи всі її гідності, ніби під збільшувальним склом. Тому той, хто стоїть нижче на соціальній сходинці, завжди психологічно травмований тим, що в іншого є те, чого немає в нього. Він завжди «уколотий» цим, і це стає стимулом для розвитку честолюбства та амбіцій, спрямованих на розширення своїх можливостей у соціумі й дозволяючих підніматися все вище. На Землі живе шість мільярдів людей. Що було б, якби всі вони піднялися на вершину?

У природі все розумно. Різноманіття дерев, листя, квітів, тварин, птахів неймовірне. Жоден листок, жодна квітка не повторюється. І краса людського життя також у її різноманітті. Але, бажаючи бути іншими, не тими, ким ми є за своєю природою, ми цієї краси не бачимо – чужий успіх викликає заздрість. Заздрість розщеплює наш розум так, що ми, не усвідомлюючи, що з нами відбувається, кидаємося вслід за всіма. Ми прагнемо туди, куди нам, можливо, зовсім не потрібно. Але все ж таки прагнемо мати те саме, що має інший, купувати те, що він купує, любити те, що любить він.

Розумові властива здатність до наслідування. Ми наслідуємо свідомо чи несвідомо. Якщо ми не наслідуємо подругу чи друга, то наслідуємо те, що показують по телебаченню. Якщо не наслідуємо телебачення – наслідуємо те, що прочитали в книжці. Ми наслідуємо батьків, родичів, друзів, усе, що справляє на нас враження, – не дивно загубитися.

Знайти себе можна лише відкинувши все наслідувальне, фальшиве, наважившись залишитися з тим, що є, щоб побачити, усвідомити реальне і розпочати власне сходження в самому собі. Але існує ризик опинитися поза соціальною більшістю, а це лякає его, адже его соціально конформне.

Пізнаючи себе, ми відкриваємо власне бачення і розуміння, власний погляд. Можливо, з ним не погодяться, його не підтримають, але усвідомлення його цінності та любов до цього унікального погляду, що належить лише нам, народженого з нашої глибини й відкриваючого нам бачення того, що є, – дорогого варті.