Уникання конфлікту мовчанням

Для вирішення конфлікту потрібно бути психологічно дорослою людиною, вміти само­виражатися, тобто здатною висловлювати свої переживання, почуття, емоції. Уникання таких ситуацій мовчанням свідчить про те, що людина так боїться, в ній гостро відбивається конфлікт, що вона замовкає. Вона не просто мовчить заради себе, а замовкає і починає злитися на іншу людину мовчки, конфліктуючи з нею в думках. І ми добре знаємо цю мову з дитинства, коли один із батьків міг сердитися на іншого й мовчати, злякаючись бути відкритим.

Внутрішнє напруження, яке несе в собі замовчувана людина, створює навколо неї атмосферу пригніченості. Таке мовчання пригнічує психіку не тільки оточення, але й самої людини. Вона сіріє внутрішньо, ніби на закланні, знаючи, що конфлікт існує і його не уникнути, що він триває, але не відкрито, а через наростальне мовчазне напруження, яке давить на психіку.

За допомогою такого мовчання ми воюємо, маніпулюємо, ведемо боротьбу, обпікаємо іншого ненавистю, і все це робиться мовчки, причому інша людина здебільшого навіть не підозрює причини цього мовчання. Ще мить тому близькі могли обмінюватися натхненням, а вже за мить хтось мовчить в образі, а інший втрачає душевну рівновагу. Він нервує, засмучується, звинувачує себе, не розуміючи, що сталося. Виявляється, що безпосереднє вираження своїх почуттів і емоцій часто є надмірною складністю.

Висловлювати себе щиро — означає відкриватися. Висловлені почуття й емоції виходять назовні, і людина сама для себе прояснює те, що сталося. При цьому ніхто не стає ворогом, від якого треба захищатися, контролюючи і себе, і його. А мовчазна оборона психологічно знищує іншу людину. Через нерозуміння ситуації він надає перевагу, щоб на нього кричали або навіть вдарили — це було б менш боляче, принизливе і страшне. Мовчання убивче, бо поки один закрився в мовчанні, інший перебуває в психологічній агонії, у пеклі, бо не знає, чим йому загрожує ця тиша.

Людина, яка мовчить, можливо, і не здогадується, але її мовчання, спричинене неможливістю висловитися, є психологічним садизмом і проява пригніченого деспотизму. Така прихована мовчазна деспотія тримає іншу людину в постійному напруженні, доки тиша не порушиться і конфлікт не розрядиться якимось чином. І при цьому страждають обидва.

Конфлікт неможливо уникнути мовчанням. Мовчання лише нагнітає конфлікт у самій людині, зберігаючи й примножуючи в ній гнів, запал, але лише до певної межі. Після цього конфліктна ситуація може вибухнути у найнепередбачуванішій формі, завдавши шкоди як оточенню, так і самій людині.

____

Консультація психолога в Tomalogy

Як працювати зі статтями Томалогії