Вигадка

Вигадка і робить те, для чого призначена — вона примиряє людину з тим життям, яке та має, будучи заспокійливим, що присипляє пильність щодо того, що є в житті цієї людини тут і зараз. І тепер «тут і зараз» її не турбує — коли рух думок нескінченний, вона здатна розфарбовувати за допомогою мислення як своє минуле, так і майбутнє в усі кольори веселки, а може зафарбувати і те, й інше в сірий або чорний колір.

Але ця здатність далеко не невинна — як людина розфарбує своє життя, так вона й житиме. Пристрасть до прикрашання породжує самообман і призводить до фрустрації, розчарування, а схильність очорняти те, що відбувається, веде до похмурого сприйняття дійсності, таким же бачиться і весь сюжет життя.

Відстоюючи, а по суті, борючись із собою та іншими людьми за свої уявлення і компенсуючи їх уявою, одного разу людина знаходить себе до болю стиснутою внутрішньо. І так само мало розуміючою себе і свої потреби, а тим більше інших людей, стосунки з якими дисонують, залишаючи почуття незадоволеності та невдоволення собою і взаєминами.

Стосовно інших людей, як і до себе, проявляється тонке насильство — відразу вимагаються такі стосунки, які людина уявляє, щоб вони задовольняли її его. У них все має бути відомо їй заздалегідь, щоб вона могла спокійно перебувати з іншими у стосунках, які вивірені, обґрунтовані та узаконені логікою її висновків, по суті, залишаючись при цьому відсутньою.

Це робиться заради того, щоб усе передбачити, попередити і уникнути втрат у житті, а все, що робиться на благо, щоб робилося раз і назавжди. Але тим самим, звужуючи та обмежуючи своє життя, щоб у нього не увійшов ворог, людина забуває про те, що в нього тоді не увійде і друг, і воно виявиться порожнім.

____

Консультація психолога в Tomalogy

Як працювати зі статтями Томалогії