Втеча у хворобу – це іпохондрія, опір, страх за себе, неприйняття та уникнення того, що є. Коли ми не можемо ухилитися від факту, що стався в нашому житті, і не знаємо, як на нього реагувати, ми, замість того щоб його прийняти, тікаємо в хворобу. Ми переключаємо психічну проблему на фізичне тіло. Нам легше хворіти тілом, ніж відкрито зустрітися з проблемою. Нам легше від неї відвернутися, ніж дивитися на те, що є.
Розум навчився так нас захищати, щойно виникає психічна проблема, яка здається нам абсолютно невирішуваною, він переключає нашу увагу на тіло. Ми вмираємо від страху, хоча могли б озирнутися і подивитися, скільки за цей час у минулому траплялося проблем, і яких тільки не траплялося, але ми все пережили і благополучно дожили до цього моменту. І замість прийняття факту, замість розуміння свого життя, неврастенічний розум переключає нас на тіло.
Відбувається відтік уваги, і ми починаємо займатися тілом. Головним стає тіло, а не та проблема, через яку воно захворіло. Все, ми відволіклися, але що ми зробили? Замість того, щоб звернути увагу на свою невмілість і неспроможність, ми їх придушили. Якщо ми проживатимемо ситуацію так, як вміємо, не переключаючи увагу та усвідомлюючи все, що з нами відбувається, ми обов’язково навчимося, нам все дано, щоб навчитися. Однак уникнення, опір, неприйняття гасять нашу усвідомленість.
Тепер ми житимемо на мінімумі, але навряд чи це можна назвати життям. У нас буде вічний страх перед проблемами, постійне уникнення, опір. Іпохондрія, тобто перенесення уваги з психологічних проблем на тілесні, веде до згасання інтересу до життя. Тому що, якщо у нас є тілесні проблеми – ми в самозабутті, ми бігаємо по лікарях, ми п’ємо ліки, ми знаємо, як займатися тілом, але нічого не знаємо про те, як займатися розумом. Це справжня освіта, але нам її ніхто не давав, і тому нам легше займатися тим, що нам відомо – тілом.
Взагалі, важко повірити, що ми самі запускаємо механізм хвороби. І коли механізм запущено, не має значення, чи захворіли ми насправді, чи це іпохондрія – тіло починає хворіти абсолютно натурально, якби воно хворіло при патології. Але якщо зняти психологічну проблему, через яку ми почали хворіти, скасовується і хвороба.
Різниця полягає лише в тому, що якщо зустрінеться людина, яка знайома з роботою власного розуму, вона зможе побачити, що ми переключилися з психічної проблеми на тіло, і, якщо вона покаже нам, як це сталося, хвороба одразу минає. Ось чим відрізняється іпохондрія від звичайної хвороби. Тому треба спочатку розбиратися з психікою людини, а потім вже з тілом. 70% наших хвороб викликаються психогенними факторами, іпохондрією, і лише 30% – це патологія.
____
Консультація психолога в Tomalogy
Втеча у хворобу
Книга №1: “Путівник самопізнання”, Глава №1. “Стосунки із собою”
Книга № 1. Путеводитель самопознания.
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості