Як підвищити самооцінку

Коли ми дивимося на інших людей, нам зазвичай нескладно оцінити їхню впевненість у собі. Ми помічаємо їхні сильні сторони, бачимо особливості поведінки та часто можемо сказати, чи є в людини проблеми із самооцінкою.

Але коли справа стосується нас самих, усе стає значно складніше.

У своїй практиці я часто стикаюся з тим, що люди приходять із запитом підвищити самооцінку. Проте за цим бажанням дуже часто стоїть не стільки прагнення стати впевненішим, скільки бажання перестати воювати із собою.

На мою думку, для початку важливо зрозуміти, що таке завищена, занижена та адекватна самооцінка.

Коли самооцінка завищена

Про людину із завищеною самооцінкою зазвичай говорять, що вона має надмірне самомнення.

Чому так відбувається?

Тому що така людина часто не враховує межі інших людей. Вона легко може їх порушувати, не замислюючись над тим, як її слова чи дії впливають на оточення.

Для неї самої така поведінка може здаватися цілком нормальною.

Але іншим людям часто бракує від неї уважності, чутливості та поваги до їхніх потреб.

У результаті це впливає не лише на стосунки, а й на ефективність спільної діяльності.

Коли самооцінка занижена

Занижена самооцінка, навпаки, часто пов’язана з упередженим ставленням до себе.

Людина стає надмірно вимогливою до себе, занадто залежною від думки інших і нерідко ставить чужі інтереси вище за власні.

Такій людині часто важко сказати «ні».

Вона дуже чутлива до критики, схильна довго переживати свої помилки та невдачі.

Більшість проблем вона пояснює власною недосконалістю.

Щось не вийшло — значить, проблема в мені.

Хтось незадоволений — напевно, я зробив щось не так.

У певний момент внутрішня напруга накопичується настільки, що людина вибухає емоційно.

Вона може різко висловитися, вступити в конфлікт або проявити сильні почуття.

Але після цього дуже часто починається новий виток самокритики.

Людина знову звинувачує себе за власні емоції та реакції.

І це замкнене коло продовжується.

Що таке адекватна самооцінка

На мою думку, адекватна самооцінка — це золота середина.

Це не про захоплення собою і не про постійне самознецінення.

Це здатність бачити себе реалістично.

Людина з адекватною самооцінкою вміє помічати свої сильні сторони та визнавати свої помилки.

Але вона не сприймає помилки як доказ власної неспроможності.

Вона розуміє, що в конкретний момент має певні можливості та певні обмеження.

І це нормально.

Така людина здатна бачити факти такими, якими вони є.

Саме тому вона може конструктивно зрозуміти, над чим їй варто працювати, що потрібно розвивати та чого навчатися.

Вона знає свої межі.

Знає, на що погодиться, а на що — ні.

Вона не ховається від життя, але й не намагається постійно доводити свою значущість.

Вона може відкрито говорити про себе, свої почуття та своє бачення ситуації, залишаючи іншим людям право на власну думку.

Почніть із правильного ставлення до себе

Якщо ви хочете підвищити самооцінку, я рекомендую почати не з пошуку своїх переваг, а зі зміни способу ставлення до себе.

Усе, що відбувається з нами зовні та всередині, є фактом.

Факт показує нам реальність поточного моменту.

А ось оцінка цього факту — це вже наша інтерпретація.

Тому я не рекомендую поспішати з остаточними висновками про себе.

Ми не можемо бути завжди однаковими.

Ми змінюємося.

Навчаємося.

Розвиваємося.

Помиляємося.

Робимо висновки.

Коли ми перестаємо постійно оцінювати себе за принципом «я хороший» або «я поганий», з’являється можливість чесно подивитися на свої можливості та обмеження.

І саме тоді починається справжнє зростання.

Адже будь-яке обмеження — це не вирок.

Це лише сигнал про те, що чогось ми ще не знаємо або не вміємо.

А якщо потрібно — можемо цьому навчитися.

Навчіться говорити через «Я-висловлювання»

Однією з найважливіших навичок для розвитку здорової самооцінки я вважаю вміння говорити про себе.

Інші люди не живуть для того, щоб псувати нам життя.

Вони не проти нас.

Вони — за себе.

Саме тому дуже важливо навчитися висловлювати свої думки через «Я-висловлювання».

Наприклад:

«Я засмутився».

«Мені неприємно».

«Я бачу цю ситуацію так».

«Для мене це важливо».

Таке спілкування значно конструктивніше за звинувачення або захист.

Є ще один важливий момент.

Коли ми чуємо на свою адресу оцінки на кшталт «Ти такий» або «Ти завжди», всередині часто виникає напруження.

Це пов’язано зі страхом оцінки, який формується ще в дитинстві.

Саме тому важливо залишатися присутнім у розмові.

Бути тут і зараз.

Пам’ятати, що думка іншої людини — це її думка, а не абсолютна істина про вас.

У таких ситуаціях можна перевести розмову з оцінки особистості на обговорення конкретної ситуації та шляхів її вирішення.

Відмовтеся від перфекціонізму

І на завершення хочу сказати про одну з найпоширеніших пасток, яка руйнує самооцінку.

Це перфекціонізм.

Бажання бути ідеальним здається привабливим.

Але на практиці воно виснажує людину.

Тому що ідеальність недосяжна.

Завжди буде щось, що можна зробити краще.

Завжди буде хтось, хто знає більше або досягнув більшого.

Саме тому я рекомендую перестати вимагати від себе досконалості.

Натомість варто вчитися бути реальним.

Живим.

Недосконалим.

Таким, що розвивається.

Самооцінка зростає не тоді, коли ми стаємо ідеальними.

Вона зростає тоді, коли ми перестаємо боротися із собою і починаємо чесно бачити себе такими, якими є насправді.