Погляд. Про очі кажуть, що вони – дзеркало душі. Чи так це? Так і не так – усе залежатиме від глибини вашого погляду, його проникливості. Якщо ви самі неглибокі в усвідомленості, тоді якщо щось і прочитаєте в очах іншого, то тільки те, що хотіли б прочитати. Тобто ваша проекція ляже віддзеркаленням на іншого – ви бачитимете, чутимете й читатимете в очах іншого тільки бажане. Для вас настала весна виконання бажань, ви хочете любові, сексу, близькості.
Дочекатися реальності – це не для вас, адже це так довго, нудно і нестерпно. Натомість проєктувати – скільки захочете і як захочете: ви автор цього сценарію, режисер і постановник в одній особі та, головне, вільні в польоті думкопочуттів, коли намагаєтесь створити завершення, а отже, привести іншого до кінцевої мети без розуміння, що ж таїться в його очах.
Якщо ж ви маєте хоч щось від усвідомленості, то почнете помічати гру очей, їхню переливчастість, що в них віддзеркалюються почуття ваші та іншого. Але й тут ви нічого не зможете сказати напевно, бо, знаючи про те, що очі можуть видати людину, ми навчилися маніпулювати їхньою виразністю і миттєво виробляємо приховування, переживаючи не те, що є насправді, а те, що обіграли у своєму розумі. Мистецтво актора в цьому й полягає. Ми приходимо подивитися його рафіновану гру, як він талановито проводить перед нашим поглядом внутрішнє життя іншої людини, її думки, почуття, внутрішню драму, її надію, волевиявлення, сподівання. І ми, глядачі, витираємо очі, співпереживаємо, щось дізнаємося, щось нас хвилює, зворушує, і відбувається миттєвий катарсис. Тому людина так жадає хліба і видовищ: коли вона сита, вона бажає знаходити таке розуміння через відображення, яке позбавило б її внутрішнього напруження, відволікло б від негараздів, щоб вона, будучи присутньою на виставі або перед екраном, могла б самовіддано плакати або сміятися.
Щоб читати будь-кого зсередини, ви муситимете прочитати дещо про себе, пізнати себе й через себе осягнути людське різноманіття та унікальність кожної людини, зняти шар за шаром наносне, фальшиве, очистивши свій власний погляд для єдиного бачення своєї душі й душі іншого.
Поглядати, поглянути (за словником Даля) – поглядати; глядіти нашвидкуруч; звертати погляд, погляд; кинути очі; спрямовувати кудись зір.
Погляд – звертання очей на кого або на що, властивість або якість цієї дії і сам вираз очей, як німої, але вищої мови людини.
Погляд виражає неповторність вашого світовідчуття, те, як ви взаємодієте з цим світом. Спосіб взаємодії створює відображення вас у світі. Ви можете не підозрювати про те, що вам важко, ненависно, болісно, страшно, але за віддзеркаленням інших, за тим, як ви стурбовані або як уникаєте, сподіваєтеся, збуджені, можна говорити про вашу незрілість. У такому разі потрібно ростити зрілість через чистоту і невинність, щоб ви могли побачити те, що є. І тоді масштаб бачення загальний, а не егоцентричний.
Ну а якщо ви милі, простодушні й безпосередні, це свідчить тільки про одне: ви усвідомлені. Але ця усвідомленість безхозна, ви не приділяєте їй уваги. Тоді не втрачайте часу даремно, зробіть усвідомленість повсякденністю, що означає не забувати себе. І тоді ваше життя і ви самі станете нескінченним здивуванням і неймовірністю в цьому безкрайньому життєвому просторі.
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.